На конверти хмаринок наліплю найкращі вірші.
Розмішаю з душі крихти мрій,почіпляю на зорі.
Це тобі,це тобі неймовірні,найкращі,усі!
Як за тебе надякувать,сонечко,звечора долі?
І чому не доходять до тебе усі ці листи?
І чому ти ніколи не дивишся в скриньку поштову?
Прочитай,прочитай і нізащо мене не люби.
Лиш благаю тебе:не кажи ти ніколи,нікому...
Не тримаю на тебе образи,листи лиш пишу,
На конвертики ліплю,на сині,найкращі хмаринки.
Я люблю тебе,сонечко,я тебе дуже люблю...
Тільки з неба падуть нафарбовані кимсь дощовинки...
...ніжність та турбота просто зашкалюють у цьому вірші ... найвища степінь любові це любов, яка не потребує віддачі ..."Прочитай,прочитай і нізащо мене не люби" ... дуже глибокі слова ... іноді для людини якась дрібниця може принести набагато більше щастя та радості, а ніж щось надзвичайно грандіозне ....
