Злива. Осінь. А іншого і бути не може.
Автомобілі,калюжи і грози.
Паніка в когось,а в когось припад
І я вже не побачу той зорепад.
Листя. Похмура картина.
Хтось в цей момент дістає гільйотину.
Ніч і ні каплі жалю.
Час проходить,а я на краю.
Тиша. Світло із вікон.
Хтось іде навпростець,а я по стежці - мені капець.
Промокле взуття і зламана парасолька,
розбиті серця і порвана футболка.
Дощ не вщухає. Скоро морози.
Будинок далеко,прошу допомоги.
Мрія погасла,та я піднімаюсь.
Злива. Вечір... і я повертаюсь!!