Покотилися чорниці,
Не втримались на язиці,
Неслухняні повтікали,
У одежі заблукали.
А за ними і малина,
І ожина, і калина,
Поховались у вбранні,
Як зібрати їх мені?
До них руку протягну,
Один гудзик відстігну,
Щоб дістати ті чорниці,
Що сховались в молодиці.
Познаходив всю калину,
І ожину, і малину,
Лиш бешкетниці чорниці,
Розійшлись на вечорниці.
Як же їх тепер шукати,
Щоб тебе не лоскотати,
Бо розбіглися повсюду,
Де їх я тепер здобуду?
Неслухнянії чорниці,
Від них синії десниці,
Губи соком позліпали,
На плечах позасинали.
Залишили скрізь сліди,
Не сховаєш нікуди,
Їх розсипало кохання,
Бо не любить розтавання.
