А знаєте, бувають такі письменники які захоплюють чи закохують в свою творчість лише якимось шаленими і знайомими до болю в грудях словами( реченнями), а бувають й такі, що закохують у твори загалом, тобі просто кожне слово з цього твору до душі, яким би не був цей твір жахливим для інших читачів, а для тебе він завжди буде одним з найкращих. Можна прочитати безкінечно багато творів різноманітних письменників, а перечитувати в сотий раз лише одного. Хоча, ти вже до самої маленької детальки вивчив цей твір, але перечитуєш декілька раз в рік. Це теж саме, що слухати стару пісню: інколи ти на місяць чи рік забуваєш про неї, а інколи як згадаєш так і не хочеться її губити знову. Книги схожі на наше життя завжди дуже вражають нас, і нас цікавить як герой чи героїня вчинили в такій ж ситуації як у нас. Ми просто шукаємо відповіді на свої запитання. Книги навчають нас правильно розуміти світ, хоча, ні, не книги, а письменники. Вони ж вкладають у книги свої думки, знання і багатогранний досвід. Так виникає запитання: Чому зараз у світі так мало залишилось поціновувачів прекрасного, тобто-книг? Чому молодь шукає відповіді на свої запитання в гуглі чи яндексі, якщо можна сісти і прочитати це все у книзі? А це все тому, що люди стали залежні від інтернету, від людей і від чужої думки. Інтернет-це той же самий наркотик, але від нього можна швидко відвикнути, хоча шкоду теж приносить чималу. Люди, задумайтесь, яким буде наше покоління і чи ми хочемо прекрасного майбутнього для себе і для інших.