а поміж літер
блудний дощ
як син вертається у блудне місто
відкриті книги площ
і поміж кроків блудний вітер
переплутує сліди
хто залишився вірним –
вигнанець міста
він за ним
за височезним муром
будує в серці вірність
місту
і літерам із площ
а переплутані сліди
прагнуть повернутись
зібгатись у слова і вижити
під каменем важким
посеред площ
у місті біля церкви
прихована криниця
справді вірна
захована за каменем
за блудністю очей
пожадливістю літа
ніхто не знає
що в криниці
серце міста
самотністю живе
самотність – іскра
що світить уночі
вигнанцеві за містом
він каже що то зірка
серце міста
яку не видно із дахів будинку
а тільки звідти
де повертаються
назад у місто
приходять всі
хто народився в ньому
тримають віжки блудного дощу
і блудний вітер повертає їх
до літер
і тільки літери лишаються у міста
