Я кохала його до нестями ,
через нього не спала ночами.
Безліч віршів, йому написала
і малюнки свої дарувала,
йому вірна душею була.
Без нього навіть не жила .
Я щиро вірила його брехні
і утішала в дні тяжкі.
Я віддавала йому всю себе,
але він не цінив мене.
Ридала і благала залишитись,
а він же цьому, друзям міг хвалитись.
Так гарно про любов мені розказував
ось так мене до себе і привязував.
І я кохала його до нестями
через нього ридала ночами.
Без нього помирала, навіть блідла,
йому ж моя любов давно набридла....
.
