Оригінал - http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=16422
Кліп- Тамари Васильєвої - http://youtu.be/6qY23-sGhio
----------------------------------
У пам’ять вічністю струмки
Летять, як диво-каруселі.
В руках у долі акварелі,
А колір золотий таки.
На полотно ти поклади
Кохання наше назавжди.
У пам'яті цвітуть сади.
(На полотно ти поклади.)
Чудові пахощі весни
І жовті квіти на осонні,
Похилі трави безборонні.
Як впасти росам поясни.
Не треба берегом іти,
Мене нема, там тільки ти.
На вітрі хвилі самоти.
(Мене нема, там тільки ти.)
І знову сонце і дощі,
І грози стукають у двері,
І плями мокрі на папері,
І душі наші не в плащі.
Рояться в пам’яті думки,
Життя гортає сторінки.
У пам’ять вічністю струмки…
(У пам’ять вічністю струмки…)
================
P.S. В оригіналі вірша катрени чергуються з терцетами.
Вікторе, безмежно Вам вдячна за цю мелодію! Звичайно, сподобалася!Скоро вийду з відпустки і буду думати, як нашим пісням давати життя.
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Коли пісню співають і слухають, тоді вона й живе. Це все складна і майже некерована царина. Є приклади, коли простенька пісенька з нехитрими словами (наприклад, "В траве сидел кузнечик") - стає хітом для міліонів людей. І навпаки, глибока поезія, серйозна музика - а ніхто його не слухає.