Невизначеність…
я вимріяла образ принца ось так живу, у тишині, мала дитина , вічна плутатина,
ким бути як і бути з ким
але хотілось би кохати , вдихати щастя солодкий дим
ну але як як мені знати, що щастя поруч
це не дим
у роздумах я загубилась
згубила душу я свою
а може я ніколи не любила, а може я не знаю, що люблю
як добре, коли ти поруч
в моєму серці
у думках
я чую твій пророчий голос
який я слухала в піснях
й мені так добре
я оживаю
тріпоче знов у мене щось
бо це вже я
і я це знаю
бо це з малого почалось
і досить уже страждань
бо я втомилась я не плачу
дурні стереотипи
емоцій ураган
і знов посунулися титри
давай ступи лиш крок
іди бреди
Твоє життя!!!
і вічних стогоном лилось
це моє щастя
бо це яяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяя!!!!!!!!!!!!!!
ось так кричатиму усім
кричати але дуже дуже тихо
нехай лиш щастя йде у кожен дім
усім хай буде добре
і знову тихо......
пташки співають, дихаєм вогнем
згораємо до тла у дивнім небі
ти розумієш все
ти не жаргон
ти що потребую в тобі
ти слухаєш мене без зупину, хоч міг би виключити мікрофон
скажи, не вже я мала дитина!!!
чи це старий вже саксофон
ти коли треба пожартуєш, ти відкриваєш мене, лиш я боюсь, душа щемить, але сталь гартує
я хочу щось зробити прекрасне, щоб було добре усім Вам, але від безсилля порив гасне, і не дає зійтись усім зіркам
пишу пишу бо слова ллються
я довго не сідала за письмо
мої слова один з одним б*ються
сподіваюсь Вам не все одно
і не хочу я пророком Вам здаватись, але відчувала я
що мусить наш народ ще трохи постраждати
і мусить прийти до нас війна
так у нас усе погано але давайте шукаємо шляхи
ми воїн, хоч і поранений,ще рано, у нас життя і духу - на віки!!!!
й нехай не ллються сльози й я не плачу, бо виплакала море вже тих сліз, я декого уже ніколи не побачу
але кажу я твердо :"Враже,ой не лізь!!!"
