Любити тебе небезпечно, як йти по карнизу,
Неначе тримати лезо кинджала в долоні,
Немов відчувати гнітючу кисневу кризу,
Чи наповнювать ртуттю й без того зіниці холодні.
Чекати тебе - безнадійно, як пролісків в січні,
Як північного сяйва, живучи десь у центрі Європи,
Як спинити секунди у своїх долонях навічно,
Як надіятись вихід з пустелі знайти автостопом.
Це все так тривіально, як мобільного звичний рінгтон,
Ніби стрілка секундна,що вкотре відмірює коло,
Як кленовий листок, який вітер приніс на балкон,
Ніби зустріч очима впритул заплановано-випадкова.
Забути тебе необхідно та надто нестерпно.
Нестерпно,як слухати вкотре цю ріжучу тишу.
До крику, як пальці до крові собі веретеном.
Нестерпно - це знати, що ми вже ніколи не будемо ближче...
