Лиш раз у світі сам живеш,
То маєш знати й пам’ятати:
Більш не даси і не візьмеш
Чим можеш дати чи підняти.
Як міру взятому з життя пізнать,
Чим йому дане можна осягнути:
У мріях, діях, творчості, ділах
Побачити, почути і збагнути?
Душа проходить сонми поколінь
Де кожне долю й шлях свій має,
Назад проникни, глянь у далечінь-
Ніхто нікого в копії не повторяє
В нащадках, іноді тавруючи подобу:
Добро і зло, потворність або вроду.
7.10. 2013р., Київ
