Полетіли вони у криваві обійми безодні,
Тільки плаче свіча у тяжкому полоні пітьми.
Помолімось за них, за героїв небесної сотні,
За орлів,соколят, що востаннє махнули крильми.
Сірі хмари порізали стільки блакиті,
Коли кров’ю стікало те кожне нещасне орля!
І коли долинало не раз хиже слово «убиті»,
Затремтіла від жаху спокійна вкраїнська земля!
Відібрали у когось племінника,сина і брата,
А у когось зі світу пішов найжаданіший друг!
І не прийде уже до домівки усміхнений тато,
Тільки сльози, і відчай,і біль неупинний навкруг!
І вкривають Майдан ще і досі розкидані квіти,
І нагадують нам про нерівну криваву війну,
У якій полягли молоді незахищені діти—
Не судилося їм зустрічати сьогодні весну…
Чорнотою хусток ясне сонце надовго закрите,
І шматує журба,наче лютий розгніваний пес!
А їм так ще хотілось кохати, сміятись і жити,
А тепер споглядають на долю Вкраїни з небес.
Помолімось за них. За усіх, кого знали й не знали,
Хто змолов свою долю у жорнах тяжкої війни.
Не дозвольмо нікому, щоб пам'ять нещадно згасала,
І продовжуймо те,за що сміло боролись вони!
Поламали щити, тільки волю свою не зламали,
Сильний дух патріотів колись ще у світ проросте!
Помолімось, щоб цього не було замало,
Щоб не зникла ще віра у щось дороге і святе!
Розлітаються дні, ніби іскри сумні і скорботні,
Хай тепер линуть в небо лиш миру стрімкі голуби.
Помолімось за них,за Героїв Небесної сотні,
Помолімось усі, хто надіявся, мріяв, любив!!!
