UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: ПІД ПАХВОЮ - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ zazemlena, 05.11.2013 - 08:02
так, я з Вами згідна...але разом з тим Ви наштовхнули на іншу думку:ми раби обставин, залежностей, бажань... 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
це так... раби пристрастей і інстинктів - тваринного свого (чи краще сказати - природного, бо ми природно-духовні створіння, сидимо, скажімо так, одразу на двох стільцях... а треба вибрати одного і вже на ньому - тому чи тому - до решти вгніздитися..))) тому Ріст і Розвиток - така важлива для нас робота... - талант, який не маємо закопувати у землю...дякую Вам, дякую... я не повчаю і не наполягаю - я так думаю, просто думаю отак і ділюся думками своїми... але я знаю, що Ви мене так і сприймаєте... вдячна Вам щиро...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ЦЕ РАБОВЛАСНИКИ ВСІХ МАСТЕЙ ВНУШАЮТЬ НАМ, ЩО МИ РАБИ, А ІСУС ЧКСЗАВ, ЩО МИ - НЕ РАБИ, А ДІТИ БОЖІ ВІДТЕПЕР (відтоді, тобто)... цікаво, як пропаганда рабовласницька обминає ці слова Господа... не вигадні їм слова, бо рабами легко користуватися, а дітьми? - о, ні...)))дякую Вам, пані zazemlena... інколи я "йду від зворотного"... 
Борода, 04.11.2013 - 22:07
 Щоб зачерпнути мудрості завжди цікаво зазирнути до Вас, Валю! Болюча тема. Сам не раз роздумую.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
рада Вам, пане, Віталію, і доброму слову Вашому... 
Микола Шевченко, 04.11.2013 - 13:40
Думаю, кожен (мимоволі, чи свідомо) хоче довести свою думку. Він це починає робити вже тоді, як відкриває рот, пише пером чи клавіатурою і виставляє на загал. А інші (тактовно, чи "з піною у роті", чи нарочито-поблажливо) починають доказувати свої - це життя. Ну то я так написав - поважаю думку кожного, але... якщо вона щира, в ній нема затятої спроби перетягнути опонента на свій бік, і тим паче з корисливими мотивами(!)Заради добра, благаю,не подумайте про себе, це ніяк Вас не стосується (це я, перечитавши свій комент, додаю, аби Ви нічого не подумали - я Вас щиро поважаю, Ви в мене в друзях).Цитую Вас: " реінкарнація - згодна (і все пояснюється), тим паче, що у християнському вченні був такий "розділ" - його вилучив один і перших Вселенських церковних соборів... для чого - зрозуміло ж: заради ВЛАДИ над ближніми..." - і що, тепер цим "послідовникам" вірити??? Так вони ж за віки "крутили" на свій лад, як хотіли, як циган сонце... Я їм вірив. Раніше... А зараз мені просто цікаво - здобуваю досвід. Вірю в душі, в своє. та то моє і нічиє інше. Пані Валю, щиро зацікавила мене Ваша тема, цитую:"кажуть очевидці (ну, це можна сприймати і як образ) - що ангели здалеку бачать таких людей навіть у формі тварин..."- дайте, якщо маєте, посилання, почитати, подивитися.Або й сам зараз в інтернеті пошукаю... Дякую Вам за спілкування. Добра Вам!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
"Думаю, кожен (мимоволі, чи свідомо) хоче довести свою думку. Він це починає робити вже тоді, як відкриває рот, пише пером чи клавіатурою..." - бесперечно... довести свою думку, чи своє враження, чи навіть свою позицію - а для чого ж тоді ми б узагалі спілкувалися - говорили між собою, чи писали... але - це зовсім не означає, що кожен прагне чи має право доводити своє насильницьки - нав"язувати і вважати те "своє" істиною у останній інстанції - таке чи агресивністю (неповноцінністю, невротичними потребами) продиктовано, чи звичкою маніпулювати іншими, потребою диктувати і примушувати - завойовувати отже і володіти... люди можуть і посперечатися, відстоюючи кожен своє, але якщо аргументи взаємні виявляться не досить вагомими, то дати одне одному право залишитися на його (її) позиціях... от і все... от пишу Вам оце моє розуміння спілкування міжособового, і бачу як "осклаблюються" ті, хто без реєстрації підглядає і зараз за мною - вони звинуватили мене якраз у тому, що я абсолютно заперечую - мені закинули, що я "повчаю всіх як треба в Бога вірити правильно і як правильно жити"... при тому, що я не є ортодоксом жодної із вір і релігій, бо до жодної не належу фанатично, щоб ненавидіти всіх інших - я вірю в Бога-Любов-Істину, чи БОГА-СВІТЛО-ТЕПЛО - але такий Бог присутній у всіх віросповіданнях, і не вірю ні в одне слово про Його жорстокість чи ніби-то прагнення карати, яка б із релігій таке не пропагувала... "страх убиває Любов" - чого б іще, здавалося треба знати, щоб розуміти?...отаке... таким чином - між моїми і Вашими позиціями, наразі, протиріч немає... якщо і були б - ми могли б викласти свої позиції, порозмислити і зостатися кожен при своєму, чи зблизитися - по різному бути могло б... якби нам взаємно таке було б цікавим... дякую Вам за візит і інтерес до мене v1n, 04.11.2013 - 12:34
почитав і вірш і коменти. є над чим задуматися. не хочу сперечатися.скільки людей- стільки думок. треба бути мудрішими і вищими суєти суєт. а вірш сподобався. особливо фінальний аккорд! 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
виважена позиція... і - гарний вибір...)))
морський лев, 04.11.2013 - 12:31
коли нас ще й добивають "друзі"... відслідковують і нацьковують... ладно... всі ми не без гріха - тільки хтось "по нєдоразумєнію", а хтось - продумано-розраховано... і всі на всіх взаємно пальцями показують не дивіться на це, цього нема!!! це вище ніж смерть. Я і сам на це дивлюсь! Дуже хочу Вам допомогти це не бачити!!! Це як іти по воді, памятаєте, Петра і Ісуса!!!!! Вірте!!! Хай там цькують і показують! У них буде свій розрахунок за це! А Ви повинні йти!!! І я з Вами тоді піду!!!!!!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так.. Ви праві.. цілком праві... я знаю, ЩО ЦЬОГО НЕ ТРЕБА БАЧИТИ... і не дивлюся ж ніби - "старанно одвертаю лице" - але "шкурний страх нападу зо спини" (досвід!!! неодноразовий... психотравма...) - так, так... як іти по воді - де Петро і Христос... Ваше бажання багатоокличне допомогти(!!!) - уже прийняте і подіяло... Бог завжди допомагає людині через іншу людину... Ви допомогли мені... як ходження по воді... Петро і Христос... Петро - маловірний...))) треба просто йти і не зважати на плюскіт за спиною... то не змії - то тільки хвилі... ох... завтра я поставлю вірша - Ви побачите завтра, який сьогодні вранці був мені цікавий і простий знак - що я викарабкаюся із цього одчаю і скрито-неприкритої травлі... я знак той сприйняла і його "прочитала", але не сподівалася, що він дієвий, думала - це просто привід до вірша... все... дякую Вам, Друже... Микола Шевченко, 04.11.2013 - 12:07
Пані Валентино!Цитую: " особливо коли нас ще й добивають "друзі"... відслідковують і нацьковують... ладно... всі ми не без гріха - тільки хтось "по нєдоразумєнію", а хтось - продумано-розраховано... і всі на всіх взаємно пальцями показують "... Я вважаю, що все це робиться людьми (багатьма, майже всіма, в найрізноманітніших ситуаціях, одними тяжче, іншими - легше) від недалекоглядності і страху. Підводить тут інстинкт самовиживання - тваринного, а самознищення - духовного. Хоча одне з другим повинно бути в гармонії. В кого більше можливостей - більше спокус, і йому вже, за великим рахунком, "начхати" на тих, в кого цих можливостей менше. А фізично ж то ми всі смертні, нікому не хочеться раптово все втратити - ось цей глибинний страх і породжує злість, заздрість, інші вади людей. Я не вірю, що в людини одне життя, перепрошую, бо як тоді виправдати раптові або дитячі смерті. Не хочу вбачати в них жертви комусь чи чомусь - вірю, відродяться в наступних життях. Земне життя - це тренувальний табір. Або гірська річка. А ми все намагаємося намостити собі посеред її потоку острівці з піску. Лютуємо, коли вона їх змиває, і не хочемо розуміти її закон - текти й долати перепони. Нам природньо хочеться заглянути за горизонт, тому ми й "намріюємо" собі тих, хто заглядав. А в нас самих є така можливість - після смерті. А поки-що ми можемо філософствувати, кожен згідно свого рівня і бачення, безкінечно. І вірити і відати і припускати і сподіватися - скільки людей, стільки й думок. Кожна має право на існування. З повагою до Вас і вашої точки зору
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
не можу одразу "уловити" основну емоцію - Ви ніби відчуваєте, що сперечаєтеся зі мною. але (надзвичайно цікаво!!!) - я з Вами якраз ПОГОДЖУЮСЯ... ми говоримо ніби про одне, але кожен підсвічує якісь окремі деталі... пам"ятаєте, приклад із слоном, коли трьом зав"язали очі і дали обмацати слона і розказати, яку він має форму...)) ну, один сказав, що слон схожий на трубу, інший палко заперечував, бо був упевненим, що слон схожий на мотузку (хвоста вивчав), а третій доводив, що слон - як величезний листок - вухо дісталося... врешті, не дійшовши згоди - усі вони перебилися... отак і виходить серед людей- кожен обмацує своє.. і не тільки ми зараз у даному діалогу... Висновок - УСІ МИ ПРАВІ - кожен бачить і розуміє те, що бачить і МОЖЕ зараз розуміти - це ж просто і не повинно б викликати заперечень... але не так є - майже кожен упевнений, що слон - це саме те місце, яке йому дісталося для обмацувань... от "ломаються копья" - більш напористі нав"язують свій досвід "інакомислячим"... що стосується мене - я тільки з інтересом хочу розказати про ту частину слона, яку сама "тактильно вивчала" - як і всі - із зав"язаними очима, але коли вони сповіщають про свої враження - я їх не заперечую, а тільки повторюю: "це дуже цікаво, як ви про це кажете...а от мені слон видався..." - і все...про решту висловленого Вами - згодна, згодна - і що інстинкти тваринні (основний із них - виживання, а отже і розмноження...) домінують і над розумом і над усим "тонкоматеріальним", тому це регрес - кажуть очевидці (ну, це можна сприймати і як образ) - що ангели здалеку бачать таких людей навіть у формі тварин... тобто, на духовному плані - вони тварини, хоч самі про те не знають, перебуваючи у формі людського тіла... ну, багато ще чого цікавого можна пригадати... реінкарнація - згодна (і все пояснюється), тим паче, що у християнському вченні був такий "розділ" - його вилучив один і перших Вселенських церковних соборів... для чого - зрозуміло ж: заради ВЛАДИ над ближніми... (ну, от, місця нема Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ну, так... думки... дякую...
морський лев, 04.11.2013 - 11:30
так. Але думаю смерть це не саме страшне, що може трапитись в житті
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
для Нього смерті нема... Він переміг смерть - "смертю смерть поправ"... - отже, і для нас вона "пОпрана" Ним... смерть - хіба не постійно ми умираємо, особливо коли нас ще й добивають "друзі"... відслідковують і нацьковують... ладно... всі ми не без гріха - тільки хтось "по нєдоразумєнію", а хтось - продумано-розраховано... і всі на всіх взаємно пальцями показують - оце "мєрзость перед Лицем Його..."смерть - це звільнення... тільки її не можна ні хотіти, ні кликати - усьму свій час... Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
отака інфантильність, яка видається за любов навзаємну... постійно за кожного з нас умирає - і за мене також...дякую Вам, пане Морський Леве Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ну, може, щоб ми якось училися ворушитися, на ноги спинатися..))) дякую Вам, Ірино
|
|
|
||||||||||||||||||||||
