Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Борода: *** - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валентина Курило, 18.11.2013 - 09:08
Ошо говорив, що в якомусь розумінні життя після нашої смерті кишить. Мікроби, бактерії, чеврячки і т.д. Хоча це якось далеко від поезії. Швидше із чорного гумору. Звичайно, вірш зачепив за живе.
Galina Udovychenko, 17.11.2013 - 19:44
Прекрасно написано.З роками ми все частіше замислюємося над цим
Олександр ПЕЧОРА, 17.11.2013 - 15:40
Спасибі за Поезію. Прошу зважити на репліку-пораду: віршів під назвою "три зірочки" не буває. Адже у змісті книги Ти писав би "Люблю дивитись, як горить вогонь..." А так у вибраному, наприклад, дивишся заголовки й не збагнеш про що ті "зірочки". Патара, 17.11.2013 - 14:13
Не поспішайте, пане, за село,Ще у селі не все Ви написали. До часу, як хтось скаже: Ох було... Вам залишилося часу чимало! Гарно написано! Потусторонний, 17.11.2013 - 10:52
Прочитал первые строчки- дежавю.Потом дошло:"Любившей час, когда дрова в камине становятся золой". (Цветаевское)У Вас конечно по-своему. Тема одна.Поэтому похожие ощущения.Очень классный вирш. Отак й життя з простягнутих долонь спішить пурхнУти в потойбічний морок.
Н-А-Д-І-Я, 17.11.2013 - 07:16
Це таке життя... Кожного це чекає, на жаль... Але живіть ще і пишіть вірші!
Валя Савелюк, 17.11.2013 - 04:25
Memento mori?.. "...щоб попелом осісти за селом"... себе - оддати світлом і теплом, як сонце - дня пізнавши втому, за обрій повернутися - додому... Наталя Данилюк, 17.11.2013 - 00:08
Дуже! Отак й життя з простягнутих долонь спішить пурхнУти в потойбічний морок...- так і є: що жив, що ні... Щемно і так правдиво. |
|
|