Я б зупинила за мить до мети власний шлях,
Я би змовчала, де слово вирішує долю…
Я б на останньому подихові вперто йшла,
Я би зірвала свій голос, кричала б до болю…
Ти б зупинився, де бігти потрібно щосили,
Ти би мовчав, де потрібно надривно кричати…
Ти б утікав, уникав і «прости» не просив…
Ти би кричав, щоб кінець завести на початок…
Все б могло бути інакше, якби не ти…
Все б могло бути інакше, якби не я…
Ти не зумів попросити мене «прости»,
Я не змогла проживати життя абияк.
́
