Наступив ранок. Вся краса, що наповняла Малопольське воєводство, весь дух, якому не вистачало місця у старовинному місті-Кракові, вивільнилися в ліси, які зачаровували своєю карпатською красою.
Чарівні сосни, ялини, які запаморочували подих і зір вже до обіду зникли. З гори було видно створене в незапам"ятні часи місто- центр всієї польської історії, але і сучасне місто, зберігаючий наяду Вісли-Краків, історія якого вимірюється не століттями, а тисячоліттями, де поети,художники,музиканти творили вічне- мистецтво, яке вмре в один день із Краковом.
Орлі з Нарміною пройшли повз Нове місто, зачарувались Старим містом, будівлі якого мали столітню історію і зупинились на околицях.
Нічна краса Карпат, яку, як ліхтар освітлював Місяць жила і зачаровувала всіх, хто поринав в неї, як у Віслу, чи Буг.Хмари оточували місяць, наче хотіли загасити його, але вони не могли наблизитись до нього через нічний подих гір, я кі вивищувались над Краковом, неначе хотіли впасти на нього і з гуркотом рознести.
