Хочеш, тебе познайомлю з зорею?
Золотом білим поблискує-сяє,
Ось срібна нить, протягнулась від неї –
Душу із небом незримо єднає,
Щоб не забула, нащо вона, звідки
Йде, і каміння збирає, й проміння.
Тіла вночі замикаються віки –
Лине Душа у незнані видіння,
Що заховаються в пам’яті зранку:
Дивні світи і створіння, події
Нишкнуть у срібно-блакитнім серпанку…
Новому дню у житті порадієм…
Довго чи швидко – Долі забарвлення,
Йдемо до зустрічі, як припадає, –
Зустрічі точка, точка відправлення –
На горизонті у нас співпадає.
Світлом гарячо-холодним на дотик
Станемо, з нею з’єднавшись надалі,
Змінимо суть, кольори і подоби –
Кожен дізнається – як же там, далі…
Хочеш – тебе познайомлю з зорею…
Дякую!.. Так гарно сказано... 
Дякую, моя Сонячна!
Домовилися!) 
