внутрішні ритми,
внутрішні течії, зсуви, нерівності,
душетрясіння, паводки, ненадійності;
внутрішні танці, музика в венах, тупіт в артеріях -
від них не сховатися,
врешті, це - сутність, а не феєрія.
врешті, у цьому є ми, у цьому і є життя,
кожної бо весни
повертається з забуття,
кожної бо весни відроджується.
врешті, ніщо не вмирає, ніщо не народжується.
все лиш мільйони разів повертається.
відповідь на життя десь всередині нас ховається -
десь під блідою шкірою
венами синіми
сенс біжить хвилями
сильними, (боже)вільними;
варто дослухатись тиші,
вимкнути зайве,
вічність почути, відчути, торкнутися -
звісно, що не негайно -
одначе принаймні
зайвого так позбутися.
Марина Смагіна
http://vk.com/smahina
