Не відкладай життя на потім,
І не чекай причин для дій.
Бо озирнешся раптом, а там... попіл.
Бач, ми живем в полоні мрій.
Все те, що робимо реальним.
Не більше як фантазії політ
Нам правила диктують жить морально,
А у подій є свій ліміт...
У будні ми чекаєм вихідних,
На вихідних до свята прагнем,
Ми - мертва маса між живих,
Себе вбиваєм серцем спраглим...
Для чого і навіщо ... дивна суть,
Ти мрієш, твориш, знову мрієш ... вічність.
Змирися, бо минуле не вернуть...
Мене нервує світу недоречність.