Б.І.
Вона злетіла в мій ранковий сон
Мелодією чистого звучання.
Гармонією вразив світлий тон
Й поплив у зоряне кохання:
«Гуцулко Ксеню…
У серце вилився приспів,
Мов кришталево-чисті роси,
Ввібравши мову солов’їв
У зоряні акордів коси:
…я тобі на трембіті…
У сон до мене ти прийшла
Чому й про що – хто те вгадає?
Відраду серцю тут знайшла
В мелодії, що так страждає:
…лиш одній в цілім світі…
Сплетінням звукових монад.
Акордових ажурів чистих,
Немов квітучий зорепад
Бажань прекрасного жагучий:
…розкажу про любов».
На струнах серця зазвучав
Чудовний спів, мій сон-міраж.
Любити він немов навчав
Любов’ю зоряних світів.
«Душа страждає…».
Ірино, Іро – сну міраж,
У танці ми кудись пливли…
Вірша мого ти не зневаж,
Згадай мене хоч деколи:
«Гуцулко Ксеню…».