День догорає мов воскова свіча,
На землю вечір тихо наступає.
З небес святих засяяла зоря,
І рясний місяць паном випливає.
Та з чим дійшла до кінця дня душа?
Що кинула у дня цього корзину?
Чи обпаливши крила ніч лиха,
А чи чеснот яскравою перлиною.
Чи променіла в вірі мов свіча,
І молитвами наче сонцем гріла.
Чи охолола від діл зла й гріха,
Ні своє серце й інших не зігріла.
Чи інших спокушала до діл зла,
Сама блудила й інших в блуд вводила.
Чи променіла мов рясна зоря,
У молитвах з Ісусом гомоніла.
І з чим прийшла до кінця дня душа,
Що кинула у дня цього корзину.
Чи віру у воскреслого Христа,
А чи безвір’я згаслу ту жарину.
