я співатиму тебе мантрою
над потріскуючою ватрою
під зоряним пилом неба.
я співатиму тебе.
я молитимуся за тебе
кожним словом в своєму співі,
і ніякі тропічні зливи
не зупинять мене, бо треба,
серце просить бо захистити,
і пісні гучні на санскриті
здіймуться у піднебесся...
все минеться, усе минеться...
я співатиму потім тихо,
попрошу відігнати лихо.
я сама тобі стану піснею:
хоч незмінно твоєю, різною.
Марина Смагіна
http://vk.com/smahina
