Сиджу і дивлюсь у вікно на небо,
Щоб успокоїти фантазію… не вільний.
Психічно хворий… нікомУ не треба…
Думки у голові – бардак суцільний.
Цей світ для мене – для людей тюрма,
Дурдом, лікарня – дім для мене рідний…
Для психа у якого розуму нема,
Для того хто життя не гідний…
На все дивлюсь в затемнених тонах,
Все чорне, дике, як чужа реальність…
Мене ніколи не здолає страх,
Я псих… а психів не злякає слабість.
Я наче чорний серед білих мас
І чорна пляма в світовій історії.
Дзвоніть в швидку, бо я прийшов до вас -
Психічно хворий... Корчусь у агонії.
