З тобою ми сьогодні посварились:
" Чому ти мучиш так мене?
Коли це все нарешті вже мене?.."
Сльоза із твого ока покотилась.
Лягла у ліжко, відвернулась до стіни.
Ти плачеш, плачеш... я це знаю,
Я біля тебе теж лягаю,
Та зараз ти не маєш вже ціни.
Я знаю, що тепер я не правий,
Та цього я не визнаю ніколи
Так тихо колихаються ці штори...
Сьогодні ти чужа, і я чужий.
Почувся грім. Кімната освітилась.
Ти спиш. А може ще і ні...
На даний час це байдуже мені.
Я завтра йду. Бо так судилось.
Бо ти мені вже так набридла,
Що навіть дихання твоє мене дратує,
Напевне завтра вже піду я...
Напевне завтра... буде видно.
Минула ніч. Везу я на роботу
Тебе... тремтиш вся від плачу.
Не їду я, на швидкості лечу...
І раптом це авто за поворотом!..
Нічого більше я не пам'ятаю,
Лиш твоє тіло... все в крові,
Жахлива рана в тебе в голові...
Тебе я на руках тримаю...
І я не вірю, що ти помираєш!
У мене все у грудях мліє,
Душа неначе кам'яніє...
Невже мене ти покидаєш?!
" О, Боже... Боже... Ні!" кричу я,
Та очі твої вже закрились,
І серце твоє зупинилось...
Мене тепер ти вже не чуєш.
І душу мою розривають жаль і біль...
Ти ж моє щастя... моє ти життя...
Як міг я розтоптати почуття?
Та що тепер? Жалій, чи не жалій?..
Жахлива думка промайнула:
Тебе я більше не побачу.
І я все плачу, плачу, плачу...
Невже не повернути більш минуле?
І знов почувся грім. Розплющив очі.
А ти мене налякано штовхаєш...
" Наснилось щось? " мене питаєш
І зараз - середина ночі...
" Пробач... " лиш зміг тобі сказати,
Обняв тебе, до себе пригорнув,
Як серце б'ється твоє я відчув,
І так тебе почав я цілувати...
" Пробач мені, я так тебе люблю "
Я плакав довго, ти не розуміла,
Але мене леліяла й жаліла,
Я рятував любов твою, й свою
Який це жах нам треба пережити,
І біль яку перенести,
Щоб знов змогти... нарешті знов змогти
Коханими своїми дорожити!!!
Богданочка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, пані Надія. Просто іноді так буває, що люди ще люблять одне одного, але їх з'їдає побут, одноманітність, рутина. Потрібен якийсь стрес, щоб подивитися на життя по-новому.
