Омиває кава береги, не сумуй, бо я не божевільна. В кожному живуть свої боги, це лиш ми, і юність не стабільна. ПідсипАйте до життя приправи, з хлібом їжте, а не так, як я. Більшість з нас існують без оправи, іноді чужі чомусь сім"я.
ID: 478882 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 11.02.2014 23:34:47 © дата внесення змiн: 11.02.2014 23:34:47 автор: Руслана Лукаш
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie