На згарищах Майдану в’ється Правда,
Побита вся, місцями ледь жива,
Вона вже майже знає наше завтра,
Не знала ще, що боляче бува.
Країна ще не знала, що побили,
Питали: «Правда?» - чули: « Лише так!» -
Застосування нелюдської сили
Супроти тих студентів-гультіяк.
Назавтра на Майдані вже мільйони,
Без грошей, за покликанням сердець,
«Письменникам» неправедних законів
Народ повірив, що прийшов кінець.
Сьогодні Правда нам диктує завтра -
Важливо усвідомити оце!
Без неї важко жити всім нам, браття,
Вона, як хліб, повинна буть взірцем!