Скажіть мені, моя ласкава пані,
Коли Вас днів несе кваплива течія,
І валяться надій останні бані,
Чи не моє шепочете ім'я?
Ви знаєте, нас тут вже небагато.
Оточення, блокада, ну, таке...
Я без надії починаю листуватись,
Поки триває перемир'я нетривке.
Скажіть мені, моя ласкава пані,
Коли Вас ранком холод обійма,
І простирадла в самоті зібгані,
Чи Ви сумуєте за тим, кого нема?
Тут, знаєте, дощить. Та дощик цей
Складається з краплин свинцевих.
Кривава сирість. Жодних панацей
Серед долин і балок чебрецевих.
Скажіть мені, моя ласкава пані,
Чи Вам на серці буде дійсна втрата,
Коли мене, нарешті, в шати дерев'яні
Вберуть як "невідомого солдата"?
Ну, ось мій час, моя ласкава пані.
Дай Бог Вам вижить посеред потали!
Не крайтеся - від Вас слова жадані
Мені вже кулі ніжно проспівали.
якщо побачили та, єдина - байдужою не залишиться. Усього найкращого вам
