Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Т.Щирий: Мій гімн - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ НАУМ, 25.01.2017 - 12:59
К О Б З А Р Б Е З Є В А Н Г Е Л І Я23,03,2010, Возвеличення Шевченка дійшло до межі коли його «Кобзар» стали називати «Євангелієм для українців» Знов нас наївних хочуть ошукати І наші біди та нужду Собі на службу мріють взяти Бо ми до нині темні, без ладу. Який величний, трепетний борець Не скорений суцільним блудом. Повстав як і його народ Проти тиранів, вбивць і носіїв облуди! Та скрили правду від простих, Тлумачать так як їм потрібно. Закрили Батька від людей І вперто нищать кожне світло . Спочатку Бога відреклись, Шанують замість Батька Сина. А далі Слово Боже – Вість Людським «пророком» підмінили. Тепер святоші і чинці Святити підуть постаменти Де син України стоїть Закутий в бронзу, як безсмертний. Колись він Біблію читав, І трактував як вмів і слухав. Тяжке «чому» весь вік питав, Та думки Бога не дослухавсь. Син Божий не на те прийшов, Щоб ненависть посіяти й розруху. Він кров Свою за всіх пролляв, Щоб вічно жив, хто Правди слухав. Тому для всіх, на всі часи Євангеліє – слово миру...... Кобзар зацькований волав До помсти за свою Вкраїну. Та навіть в непробудній тьмі Поет не стримуючи гніву Картав гнобителів – ксьонзів, Паскудив «церкву – домовину». Додаток Віки минають, все на місці. За мир і за свободу грішні Ламають голови невтішні, А панство, далебі, мовчить, Жирує щоби "праведность достичь" @NN@, 03.04.2014 - 13:02
хотіла листом - не змоглаВибачте, що втручаюсь в ваш ГІМН, але хочеться досконалості і щоб його читали з задоволенням Щоб не втратитИ НАМ марно, НАШОГО юнацтва, ТО згадаймо ЧЕСТЬ І СЛАВУ лицарІВ козацтва, ЩО ВІКАМИ кличуть нас на святеє діло - НалИвайко, Залізняк і Тарас Трясило. УкраїнИ Слава стане поміж ворогами, За Карпати відіб'ється, згомонить степами. Що ся, волі в Україні, піснь гучна розляже, А завзаття, щира праця, ще своЄ докаже. ВІРЮ, В нашій Україні доленька заспіє, Чорне море ще всміхнеться, дід-Дніпро зрадіє. В ріднім краЇ панувати не дамо нікому, Станем ДРУЗІ, ЗА ДЕРЖАВУ, від Сяну до Дону. І покажем,що ми ДІТИ козацького родУ, Душу й тіло ми положим за нашу свободу. ЗапануЄмо ми, браття, у своїй сторонці, Згинуть наші вороженькі, як роса на сонці. Ще нам ДРУГИ молодіЇ, усміхнеться доля, БО не вмерлИ УкраїнИ, ні слава , ні воля. Я зміни відбила великими буквами, прочитайте уважно, можливо сподобається і знаки теж трішки змінила, з повагою, ЕН |
|
|