Україно з рясними полями,
де врожаї по два рази в рік,
Що зробили з твоїми синами,
Що від смерті з них жоден не втік?
Що зробили з батьками й дідами ,
Чим кажу завинили вони,
Що живих поганяли до ями,
А пшеничні гноїли лани.
Чим же їм діточки завинили ,
Адже їм - підростати-рости.
Боже, дай нам надлюдської сили,
Щоб наругу пекельну знести.
Голод, голод, йшов рік 33-тій,
Люди пухли, лишались хати…
На стіні - тільки вождь на портреті,
А за хатою - чорні хрести.
