Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ірина Лівобережна: В вечерней маршрутке - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
да... выпьем... и потянет к приключеньям...тогда молчи, сомнение, молчи! ...я позвоню знакомым стриптизёрам, с тобой девишник быстро замутим, дадим мы фору юным фантазёркам!... ...иль просто... не за деньги... им дадим... гостя, 28.03.2014 - 20:46
душа...душа...давай ему изменим...не можешь...ну...не ной тогда...молчи... Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О, нет, Наташа, молчать не стОит...Конечно, может мужик расстроить... Но так, как он, кто отпустит грехи? Поверь, ОН читает мои стихи... Любов Вишневецька, 28.03.2014 - 18:48
А люди ехали рядышком и не знали, что в ту минуту шедевр рождается......Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ага... думали, что я строчу доносы на всех...
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Аби продовження втішним було!
Наталя Данилюк, 28.03.2014 - 15:48
Щемно... Так, часом любов обтяжує і тягне з нас всі соки... Світ складний, а людські взаємини ще складніші. Проникливі рядки.
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так. Часом ми, жінки, шукаємо складності там, де все - прозоро...
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо за понимание. И за ландыши...
Анна Берлинг, 28.03.2014 - 11:14
Мне хотелось бы, чтобы Ваша, Ира, многогранность в стилях, чувствах, подаче - не иссякла никогда! Я не про конкретный стих молвлю (этот, как и остальные, очень хорош), а пожелание вцелом! Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо, Аня! Мои настроения-маятники порой так нестабильны!
Богданочка, 28.03.2014 - 11:11
Чудовий вірш. Таке дійсно буває майже в усіх стосунках, і жінки цим переймаються зазвичай сильніше, ніж чоловіки.
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А іноді ми так неправильно розуміємо слова...
Владимир Зозуля, 28.03.2014 - 08:55
да,эти мужики во всем виноваты. бяздушныя,жалезныя и поди не страдають вовсе. так стоит ли из за их так изводиться? а ну их к кикиморам! выпьем шо ли з горя,да й забудем шо нам красивым бабам сделается,переживем.
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Выпьем! И катись оно всё разноцветным бубликом, на публику, и не на публику, в леса затаённые, в небеса просветлённые, да по лунной дорожке, прямо милому под ножки...
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Є таке... Хочеться напитися до самозабуття...
уляна задарма, 28.03.2014 - 06:26
...у меня есть 3 варианта:1.выбрать другую маршрутку и другой маршрут ( где дороги поровнее) 2.поменять Мена со стеклорезом на Мена с букетом ( или хотя бы стеклорез отобрать ) 3.поговорить с душой "по душам" - на самом деле она у Вас очень сильная и талантливая,это - между строк... не грустите - черная полоса имеет тенденцию становиться ВЗЛЕТНОЙ... Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, дорогая, сейчас все маршрутки такие разболтанные! Мэны все зациклены на себе, не могут согреть... А душа... возродится, конечно... Отболит - и возродится... Спасибо на добром слове!
|
|
|