Свою Україну любіть.
Любіть її… во врем'я люте,
В остатню, тяжкую мінуту
За неї Господа моліть!
(Тарас Шевченко)
Наснилось мені моє місто квітуче:
Журавки черкають крилом над церквами,
І свічі каштанів палають на кручі,
І рідні дороги лежать рушниками.
Знов куполи храмів наповнені сонцем,
Бринить понад хмари всім слава козача,
А явір співає своїй яворонці
Про ніжне кохання і серце гаряче.
І небо шепоче про ніжне кохання
Та Есмані вкотре вглядається в очі –
Тож золотом річка бринить на смерканні
Та зорі народжує кожної ночі.
Кожної ночі чар-сон колисає
І долю величну Гетьманського краю,
Де птиця крилом над церквами черкає…
Тож сон отакий я, мов свята, чекаю.
2009
