І шумить, і співа повновода Тиса
Хто – до кого, хто – куди, а я – до Дениса!
Збиралася років три, аж тут мені дядько
Каже, дівко, твій Денис на сьогодні – батько!
Пасу кози на горбах, хустку вишиваю
Щоб не плакать – сумувать, співанку співаю
На приміті хлопець є, високий та гожий
Головне ж, головне – на Дениса схожий.
Мимо двору проїздив, а я привітала
Завітати обіцяв, аби його ждала
Треба пережить сватів, а потім – весілля
Ніби злива, прошумить – отаке насіння.
До джерелечка спішу, аби ноги мити
Без любові, вам скажу, неможливо жити…
І шумить, і співа повновода Тиса
Я за себе помолюсь, та ще й за Дениса.
