Посипались сльози на землю
І серце у грудях кричить
Пташки на дворі вже замовкли
І тіло від болю тремтить.
Затихли дерева у степу
І сонце за хмари зайшло
Померла надія остання
Що вірила тільки в одно.
В любов яка вічною стане
В слова які щиро звучать
І в душу яка теплою стане
Від щастя себе звеселя.
Не сталося Боже мій любий
Засипали стежину туди
Не хочуть слова мої чути
Самотність обрали вони.
Несу любов в своєму серці
Кидаю вам до ваших ніг
Коли впадете я зумію
Подати руку доброти.
Я незабуду того щастя
Яке живе в моїх думках
Цвіте ще не зівяло, пахне
Але душа ридає, вас нема.
На спомин сторінку відкрию
Загляну у ваші серця
Пташкою за вами полину
Як ангел до свого творця.
Згадаю приємні я будні
Вже стали сірими без вас
Залишились одні лиш мрії
Які прийдуть у мої снах.
Люблю я вас і буду жити
В молитві з болем на душі
Бо вже неможу я зробити
Усмішку на ваших вустах.
Не можу я вас так обняти
Поцілувати міцно як колись
Не можу серце втамувати
Яке за вами так кричить.
Я випрошу у Бога ласки
Щоб ангели вас стерегли
Не забуду чудову казку
Яку ми з вами пройшли.
Присвячений.... Набожняк Г.І
Набожняк В.С.
