Якби я могла щось змінити, то я б змінила своє відношення до багатьох речей. Я б віднеслась простіше до критики, до думки багатьох людей, яка звучить як звичайна заздрість. Я б поступила на інший факультет, раніше почала б писати, вірніше – почала б вчитись та зростати в цьому напрямку набагато раніше. Я б раніше почала вчити англійську мову та зробила б загранку, відкрила візу й полетіла б в інші країни. Я б перестала витрачати гроші на непотрібні речі, дешеву їжу, фаст-фуд, я б зайнялась танцями. Я була б набагато впевненішою в собі, я б не боялась висловити свою думку, не боялась ставити запитання, я б не соромилась того, що чогось не знаю. Я б проживала кожен день, ніби це останній день у моєму житті. Я б не зосереджувалась на образах та відпускала своїх кривдників. Я б менше шкодувала про скоєне та не картала б себе надто довго, що зроблено – те зроблено. Я б не вбивала час займаючись дурньою, а зосереджувалась би більше на головному. Я б проводила хоча б 10 хвилин в день в повній тиші, аби розібратись зі своїми думками. Я б частіше посміхалась та не боялась сказати, що люблю когось, адже важливо говорити про це, навіть якщо не буде взаємності – я точно знатиму, що принаймні спробувала. Я б не заводила спір з людиною, яка я знаю що точно не хоче знати мою думку, я б не витрачала час на недалеких людей. Я була б до них добрішою. Я б частіше посміхалась та шукала позитивні моменти в кожному дні. Я б читала більше розвиваючої та мотивуючої літератури. Я б ходила більше в театри, відвідувала б виставки, творчі вечори, знайомилась би з цікавими людьми, які не такі як інші. Я б проводила більше часу саме з творчими, креативними та розумними людьми. Я б знайшла роботу, яка б приносила мені стабільний заробіток та задоволення від самого процесу. Я б робила кожен ранок, або кожен вечір, зарядку. Я б бігала або їздила б на велосипеді, якомога частіше.
Я б не вигадувала собі різні депресії, перепади настрою і таке інше. Я б відпускала не моїх людей з легкістю, без зайвих слів та болю. Я б була вдячна їм за досвід відразу, а не через рік чи два. Я б не гримала на меншого брата через те, що він поводить себе як дитина, тому що він і є дитина Я б збирала кожного разу гроші й витрачала їх на поїздки Україною, а не купувала нову сукню, штани, взуття. Тому що все це не має значення, зрівняно з новими враженнями та почуттями.
Я б прагнула до того, щоб мій внутрішній світ відповідав зовнішності, щоб люди бачили не тільки зовнішню красу, а й внутрішню. Я би більше любила себе та поважала, тому що люди відчувають те, як ти відносишся до себе. Я б не злилась на батька за те, що він постійно гримає та надокучає розмовами, я б простила та відпустила.
Я б не закохувалась в тих, хто надто любить себе та любить тільки себе. Я б шукала того, хто буде кохати мене. Я б не літала так високо в небесах.
ID:
497382
Рубрика: Проза
дата надходження: 07.05.2014 12:52:49
© дата внесення змiн: 07.05.2014 13:36:56
автор: Annaleto
Вкажіть причину вашої скарги
|
А взагалі, ви праві. 
дякую за відгук 
