Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ірина Лівобережна: Ревность - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ніла Волкова, 19.09.2014 - 10:35
Хоть и призрачна эта ревность, но тоже "сжирает" душу... Лучше ее никогда не знать!
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
... а она вылазит... снова... снова...
LaraS, 31.08.2014 - 16:45
Она меня по капельке сжирает… есть что-то общее, одинаковая боль, одинаковые чувства. Спасибо
И мучает меня день ото дня. Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сжирает... порой - совсем безосновательно...
Лина Лу, 31.08.2014 - 14:19
Несчастья, как джинна длиною с аршин,Собрать воедино, упрятав в кувшин, И выбросить в море, забыв навсегда, Что в жизни есть горе, печаль и беда. Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо! Попробую с счастьем - дружить!И вам - непременно - плохое забыть! Патара, 21.05.2014 - 09:13
О ней, родной, не вспоминай ты даже,От мысли лишь, меня бросает в дрожь. Десь ходить по землі те сім'я враже!!! Пусть смоет о ней память летний дождь. Чудово пишете!!! І як це ми миналися з Вами?.. Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не знаю! Я вас тільки у Сокольника "підцепила"! МИР ТЕСЕН!!!! Наталя Данилюк, 16.05.2014 - 01:32
Ох, як же не піддаватися ревнощами, якщо між двома прослизнула тінь когось третього? Не ревнують хіба байдужі. Влучно передано емоції.
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Точно! Якщо я до НЬОГО не байдужа, то розквітає ревність...
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ага! Інфекція місцевого масштабу!!!
Ниро Вульф, 15.05.2014 - 18:48
Да, про прошлое лучше молчать, а вот писать можно!Никто ведь не знает про кого.
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Совершенно верно! Когда не знаешь конкретного человека - оно проще! В общем и в целом! Но вот когда близкий человек вдруг решает "пооткровенничать"... По мне - так лучше не знать...
Н-А-Д-І-Я, 15.05.2014 - 18:00
Важка це вада жінки... Знаю це, бо відчувала, але доказати не могла... Гарний твір. Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну, тоді, Надюшо, ви мене добре розумієте...
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! За підтримку і жіночу солідарність!
гостя, 15.05.2014 - 17:28
не ревнуйте до минулого,,,і не вимагайте клятв на майбутнє...просто любіть...і все буде добре
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наташо, ну от як стати такою мудрою, як ви? Чи такою помірковано-спокійною...
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Да нет, я не ревнивая! Но хату - спалю!
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Анекдот на тему : Мужчина с женщиной в поезде оказались вдвоем в купе. Мужчина смотрит, женщина сидит грустная, слезы утирает. Через некоторое время они подружились, женщина рассказала, что она переживает из-за измены мужа. Мужчина подумал и говорит: – Представляете, я тоже узнал, что моя жена мне изменила. А вот давайте им отомстим. Легли они, отомстили разок, женщина предлагает: – А давайте отомстим еще раз. Отомстили. Женщина: – Ну какая же я мстительная! Так бы мстила и мстила, мстила и мстила! – А вот я, оказывается, не такой уж и злопамятный... |
|
|