А що, якщо війна почнеться,
Чи хоч один хтось відгукнеться?
Кожне слово, кожне діло...
Тримаєш в серці ти надію?
Поглянь на землю мовчазну-
Хіба ми не боролись за Вітчизну?
Не так давно, не так давно
Патріотів більше сотні полягло.
Навіщо жити, гублячи народ,
Коли закінчаться роки скорбот?
Де правда щира, де наша свобода,
Коли ж ця буде ясності нагода?
"Яка в нас кров?" - питання вічне.
Я впевнено скажу: "Патріотична!"
Українець-не походження-це особистість,
Риса головна якого - це сміливість.
Нехай ми є "бандерівці","бандерівки"-
Залишимось ми ними на віки.
Та як ти українця не назвеш,
Його свободу ніколи ти не вб'єш!
Я маю віру -день у день молюсь,
Лютих ворогів не побоюсь!
Ненависті я до них зовсім не маю
Лиш добра та миру кожному бажаю!
З хмар небесних ллються сльози Божі -
Кожен зараз має бути на сторожі.
Віра наша має чисту силу,
Що звільняє нас від злого плину.
Хоч крізь сльози я на все дивлюся,
Неправдивим людям я не покорюся.
Як боюся, як же я цього боюся,
Що ненароком шляхом помилюся.
Чи настане "завтра" та
Чи буде хоч краплинка правди?
Це лиш слова, лише питання -
Не каяття - чисте прохання...
