Просто так влаштований світ. Жити, щоб любити, і любити, щоб жити.
Просто більшість не відає всіх див людського кожнодення, просто більшість сама так налаштувала світ, щоб в жодному разі не бачити за вікном те, що в середині царини, в якій ми "ніби" живемо.
Шукати горе у радості чи навпаки, влаштовувати беззаконня душі і молотити самому чужі долі стало вибором першої необхідності отої "більшості".
Вони ніяковіють від заздрості інших, бо самі не в змозі заздрити іншим.
І чомусь нас так тягне магнітом до нетих людей. І чомусь зневага - найгірша річ: можна пробачити все, окрім неї. Але зневага - це завданий біль, пролиті і непролиті сльози; зневага - це виїмка в душі, на дні якої розсипані потерпання.
Моралізаторство апріорі не є догмою вищих цінностей. Воно навіть не вчить усміхатись. Лише кланятись моралістам.
Просто так влаштований світ. Ми прощаємось з надією на бодай ще одну зустріч. Просто варто додати любові в життя і життя в любов.
