Вірш написаний для моєї вчительки української мови і літератури. Нам було задано вивчити уривок з «Лісової пісні» Лесі Українки, а я ніяк не міг запам’ятати.
Надія Миколаївна, не можу я вивчить
Мавчині сумні й розумні слова.
Я вас благаю, дайте щось інше
Вчить це не хоче моя голова
Я поважаю й люблю нашу мову.
Літературу – обожнюю я,
Але ж вже дав Бог цю натуру
Її я змінити не зможу, й хотя.
Я не лінивий і совість я маю
Й знаєте ви, що вмію учить
Дайте щось інше, вас я благаю.
Так із проханням студент ваш кричить
Я прийшов показав цей вірш і мені дозволили вивчити інший вірш Лесі Українки на мій вибір. Ось така історія.