Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Sama_po_Sobi: Дзвеняча тиша… ( або зізнання у власній неспроможності правильно друЖИТИ…) - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Сергій Ранковий, 04.08.2014 - 23:32
Наче все вірно ви написали, але щось таки, здається, не так. Дружба - це почуття, яке має основу, ця основа - це взаєморозуміння. Найголовніше у взаєморозуміння, як на мене, це однаковий (спільний) вибір цінностей життя, цінностей не матеріальних, а духовних. Одже є два варіанта. Перший - чекати, що хтось таки зрозуміє ваші почуття (хоча ви самі їх не розумієте), другий - навчитися розуміти спершу себе (які ж ви маєте цінності у цьому житті), а потім спробувати зрозуміти іншого. Якщо ви спробуєте вибрати другий варіант, то маєте попрацювати спершу над собою, потім намагаючись зрозуміти інших ви відкриєте сумну правду, що людей які поділяють ваші цінності у житті не так і багато. Стане вибір - чи підлаштуватися під когось, змінивши власні переконання, чи спробувати знайти саме таку людину однодумця. Останній варіант це довгий шлях, бо здебільшого не залежить від вас, а дається Богом. Від вас лишень потрібно впізнати цю людину. А для цього треба пізнати себе. ось чому я кажу, що не варто чекати, а варто пізнавати. А бути другом для іншого - це намагатися зрозуміти його, а цей процес може бути односторонній, бо ж ви хочте бути другом.
Sama_po_Sobi відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Напевне, в мене з Вами дещо різні трактування даного поняття... і, як на мене, то це абсолютно нормально. Хоча мені достатньо імпонує Ваша позиція і в дечому я згодна...Але...є свої нюанси... Як на мене, то ключовим поняттям дружби є не стільки взаєморозуміння ( що безумовно теж дуже важливо)скільки довіра... А цінності (матеріальні чи духовні) у людей абсолютно однакові не бувають, в силу різних причин...Тож, на мою думку, саме цією основою будь-яких стосунків, в тому числі й дружніх має бути довіра... Знаєте, ще в аматорських психологів, є така фішка, коли ти маєш стати спиною і впасти так, щоб тебе зловила людина , що стоїть позаду... Довіритись, а це не так просто...Особливо маючи певний життєвий досвід...Так от якби то не було, але без довіри, на мою думку, все інше нічого не буде варте... А працювати над собою, пізнавати себе - це безкінечний процес...І, не залежний від оточуючих, ні, звісно процес соціалізації ніхто не відміняв, але насправді, може, я не з тих людей, хто здатен аж надто присовуватись до оточуючих, більше того, я не потребую, щоб до мене друг пристосовувався...бо друг, як на мене, це ж не твоя ідентичність, у Вас напевно можуть бути різні ( в дечому цінності, цілі, плани самореалізації)... Та й не так то просто впустити людину в твоє життя, тож спочатку все будується на такому собі фундаменті - довірі...Та, й якщо чесно, то мене дещо непокоїть формулювання "хотіти бути другом"... Для мене дружба - це щось більше душевне...можливо, як Ви говорите, послане Богом, коли співпадають якісь частинки пазлу, а душа - вона ж не "вільна каса", тут не можна бути як піонер "завжди готов"... Принаймні з усіма моїми друзями я починала товаришувати не від великого бажання знайти собі друзів... А просто так життя зводило... Дещо заплутана, але така моя позиція...Вибачте, якщо що не так...
Сергій Ранковий, 04.08.2014 - 21:46
Без образ, але як легко махнути на все рукою... всі мовчать... ніхто не хоче бути другом..., але ж задумайтесь - Ви чекаєте від когось, чогось, та нічого не робите самі (мабуть). Подивіться скільки людей навколо, і мабуть серед них є хтось, хто чекає дружби як і ви, чому б Вам не спробувати бути другом для когось, а не чекати, коли хтось стане другом для Вас? Бути другом для когось, це не те саме, що мати друга, це важка праця і відповідальність. Спробуйте. А вірш чесний і відвертий, саме такий, який і має бути вірш написаний душею.
Sama_po_Sobi відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
абсолютно без образ) розумієте, на мою думку друг - це не та людина, яку можна чи потрібно шукати, бо гарні друзі на дорозі не валяються...можна знайти купу товаришів, знайомих...а друзі - це рідні люди, які не просто пересічні пішоходи з вулиці, які вже роками з тобою, в яких ти впевнена(ий), які поряд...яким можна зателефонувати о 3й ранку, просто поговорити, або які без попередження приходять до тебе... друзі - це ті люди, без яких тяжко... які розуміють тебе, яких розумієш ти... друга можна слухати, а головне чути годинами ( і нехай він розповідає вже втретє ту саму історію)...друг - це така людина, в якої таргани в голові ідентичні ( так би мовити одного роду) з твоїми...у друзів завжди є спільна історія, щось, що їх пов'язує...більше того, я не думаю, що можна бути одностороннім другом.Тобто як Ви говорите, не чекати, коли хтось стане другом, а бути другом для когось. Дружба, знову ж таки, на мою скромну думку, це поняття взаємне...Інкше - це вже, даруйте, якесь юзання... Виникає певний дисконект, якщо хтось дружить, а хтось просто відбуває чергу... Навіть більше того, я погоджуюсь, що дружба - це праця, яка на жаль не значиться стажем у трудовій, але це іще й талант...Талант зустріти друга, а головне його чи її не втратити...А, якщо вже зовсім закопуватись в особисте, чого б мені не дуже хотілось, чесно кажучи, то, в мене виходить так. що з певних (на жаль, мені не відомих причин) мої друзі просто на певний час чи, може, й назавжди йдуть з мого життя...ось і все...то, може, я просто не вірно себе поводжу, а, може, й дійсно, не вартую бути другом...ось і все... спасибі за коментар, за Вашу оцінку вірша, мені дуже приємно, що Вам сподобалось. Даруйте за надто розлогий відпис)
OlgaSydoruk, 04.08.2014 - 20:01
Хорошо!Но столько пессимизма в этих строках!..Гоните прочь отчаянья слова!
Sama_po_Sobi відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
спасибо, что-то просто настроение плаксивое) но буду стараться) спасибо за отзыв)
|
|
|