Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Лавинюкова Тетяна: ПЕРЕКЛАД З РОСІЙСЬКОЇ НА УКРАЇНСЬКУ 2 - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую і буду дуже вдячна Вам, колего, якщо знайдете час подивитися і оцінити інші мої переклади (з англійської, польської)
Микола Серпень, 19.06.2014 - 19:33
Як і всі порядні люди, думаю, і А.Блок сьогодні був би з Україною. І його, особливо, порадував би такий один-в-один талановитий переклад.
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щодо Блока - повністю з Вами згідна, завжди вважала його нашим. У нього є просто бомба-вірш, може, і його перекласти? Пам'ятаєте:Поэты За городом вырос пустынный квартал На почве болотной и зыбкой. Там жили поэты,- и каждый встречал Другого надменной улыбкой. Напрасно и день светозарный вставал Над этим печальным болотом; Его обитатель свой день посвящал Вину и усердным работам. Когда напивались, то в дружбе клялись, Болтали цинично и прямо. Под утро их рвало. Потом, запершись, Работали тупо и рьяно. Потом вылезали из будок, как псы, Смотрели, как море горело. И золотом каждой прохожей косы Пленялись со знанием дела. Разнежась, мечтали о веке златом, Ругали издателей дружно. И плакали горько над малым цветком, Над маленькой тучкой жемчужной... Так жили поэты. Читатель и друг! Ты думаешь, может быть,- хуже Твоих ежедневных бессильных потуг, Твоей обывательской лужи? Нет, милый читатель, мой критик слепой! По крайности, есть у поэта И косы, и тучки, и век золотой, Тебе ж недоступно все это!.. Ты будешь доволен собой и женой, Своей конституцией куцой, А вот у поэта - всемирный запой, И мало ему конституций! Пускай я умру под забором, как пес, Пусть жизнь меня в землю втоптала,- Я верю: то бог меня снегом занес, То вьюга меня целовала! Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Іринонько-серденько Хто сам красивий, той і мелодію добре чує...
Ірина Лівобережна, 19.06.2014 - 13:13
де вод зелених сон до дна...Військові припливли судна. це так, роздуми... Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Іриночко, СУ́ДНА, але я дуже зворушена, їй Богу!
Ірина Лівобережна, 19.06.2014 - 11:48
Ти пам’ятаєш? В бухті соннійДрімала зелено вода, Де спала зелено вода Коли в кільватерній колоні Військові припливли суда. Гарно! Легко читається! Я б тільки перший стовпчик поміняла... Отой наголос трохи муляє... Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за увагу, Ірочко! Але українською Судно-су́дна. Легше прилаштувати дієслово. Подумаємо...
Світлана Моренець, 18.06.2014 - 22:16
Дуже вдалий і гарний переспів. Швидше, навіть, переклад, тому що майже повністю збережено зміст оригіналу.
Ниро Вульф, 18.06.2014 - 20:49
Ты помнишь? В нашей бухте соннойСпала зелёная вода, Когда кильватерной колонной Вошли военные суда. Четыре — серых. И вопросы Нас волновали битый час, И загорелые матросы Ходили важно мимо нас. Мир стал заманчивей и шире, И вдруг — суда уплыли прочь. Нам было видно: все четыре Зарылись в океан и в ночь. И вновь обычным стало море, Маяк уныло замигал, Когда на низком семафоре Последний отдали сигнал… Как мало в этой жизни надо Нам, детям, — и тебе и мне. Ведь сердце радоваться радо И самой малой новизне. Случайно на ноже карманном Найди пылинку дальних стран — И мир опять предстанет странным, Закутанным в цветной туман! 1911-6 февраля 1914 Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Браво, Нирочка!!! Первый приз:
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Нирочка! Комментарий с видео я удалила, там так непонятно??? Дайте мне ссылку в почте и немного объясните, что там надо выбрать??? Большое спасибо!
|
|
|