До тебе кожним нервом своїм лину,
твій сон любові нічим я не зруйную.
Так ніжно зберегу мрійливу хвилину
та пристрасть серця я ніколи не вгамую.
В обіймах своїх бажаю я плекати
твоє тендітне, ніжне мов лілея тіло.
П'янкими поцілунками пізнати
мед губ, щоб ти від дотиків тремтіла.
Зігрію лагідно я кожен твій куток
притиснувшися міцно до грудей.
Та згоден випити палаючий ковток
з милих рук твоїх любовної отрути.
Так може втрачу зовсім я свідомість
в безмежному коханні назавжди.
Несе мене до виру одержимість,
очей твоїх спалахують смарагди.
І в зірках нічка синя нас накриє
своїм сріблястим чарівним плащем,
потай до ранку любові мить сховає,
нам місяць світить жовтим ліхтарем.
Я до нестями тебе кохаю та жадаю ,
і насолоджуюся покірливістю тіла,
в шовкових локонах твоїх я потопаю
бажаю, щоб ти від пристрасті сп`яніла.
Я ніжно тішуся тобою, люблю та пещу
долонь твоїх цілую кожен кінчик пальців.
Від прикрощей усіх тебе як лицар захищу,
ти подаруй мені свою посмішку вранці.
З`єднались ми навічно у своїй любові
і нерви наші неначе ліанами сплелися
Ми збережемо в серці миті ці казкові,
бажання наші щоб зірками розсипалися.
Дякую,Вікторе!Бажаю натхнення! 
