Небо…Юне синє небо…
Довкола вечоріє
І більшого не треба,
Лиш це серце гріє.
Вгорі, розпустивши вітрила,
Пливуть поволі хмаринки.
Цілий день вони шелестіли
І ось прийшов час відпочинку.
Рожеві, жовті, червоні,
Які ж вони гарні були
Йшли усі у колоні,
Перемогу знов здобули…
Вечоріє…Принишкли листочки,
Пух летить вже в останню дорогу.
Тихо – тихо шепочуть струмочки.
І впадають у море – барлогу.
Все спокійно…Все спить…
Ніч настала…
Лише місяць на небі сидить,
Біля нього десь зіронька впала.
Десь у мисці лежить овес
Лоша мати оберігає.
І не спить лиш дворовий пес
Він із місяцем розмовляє
Безтурботно спить в хаті малюк
Його сон - одне з чудес світу.
І на дворі замовк кожен звук…
Ось така вона, юна ніч літа.
