Весною квiти не цвiтуть –
вони горять вогнем кохання,
їх пелюстки так щиро ждуть
вітрів звабливого вiнчання.
Крiзь довгi ночі ми ішли
без тiнi смутку, без вагання,
тепер всi квіти розцвіли
й життя відкрите для кохання.
Горімо ж бо, як квітів цвіт,
так ніжно, щиро, полум’яно,
щоб світ веселками розквіт
велично й мрійливо різдвяно!
Щоб задзвеніли небеса
всiх солов’їв землі пiснями –
кохаймо ж бо, коли весна
горить квiтковими вогнями!
Створено весна 1986 – зима 1987 років,
м. Львів – смт. Брошнів (м. Івано-Франківщина)
Опубліковано: "Моя пісня". Львів: "Сполом", 2004. 120 с. – С. 50;
2. Антологія Бойківського краю. Дрогобич: "Коло", 2007. 724 с. – С. 429;
3. "І співає струна". Львів: "Ініціатива", 2011 р., 56 с. – С. 10.
Музика: 1. Тетяни Кисленко;2. Ніни Прокопець,3. Віри Євтушек
