Зiграй, музико, тонко так i тихо,
Щоб розтанув лiд мiж берегами,
Щоб заплакала зоря моїм веселим смiхом.
Не дай менi упасти в печаль, як у снiги.
Зігрій, як тепле літо гріє всіх людей,
Зігрій, бо рідко так в житті мені буває тепло…
Зіграй так, щоб могла я відлетіти
До вірності, до ніжності– у світ краси,
В який ще й досі вірю.
Заграй, музико, трепетно і мелодійно,
Позбав жалю, образ, болю й каяття,
Бо всі ці почуття слабкі.
А музика вічно житиме в мені,
Мелодійним роблячи моє життя.
