Дороги, які обираємо ми,
Не завжди бувають наші...
...........................................................
Дороги, якими ти йшла колись,
Давно загубилися в часі,
А справ твоїх шальки, то вгору, то вниз,
Хитають терезів чаші.
І щоб не робила, куди б не йшла,
Рахує твої Хтось кроки.
І добре, якщо ти в душі несла
Любові зерна крізь роки.
Повір, бо там, на останній межі,
Хтось гляне в очі й спитає,
- Ти сповнена Духа, чи він зубожів,
А серце, мов вовча зграя?
Дороги, якими ти йдеш тепер,
Не стали для тебе легкими,
Та вірує серце і дух твій не вмер,
І Ангел завжди за плечима.
..............................................................
Дороги, які обирають тебе,
Стають назавжди твоїми...
не було би останнього - то про що б і розмови вести там, де поселилися Музи та Пегаси копитом б/ють?! - бо маєте іскру божу, бо при народженні котрась із фей поцілувала чоло ваше мудре
@NN@ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
То не фея, то Господь, бо народилась в День зачаття Анною Діви Марії.
Глибока філософія. Прочитав і завмер на хвильку - подумав чи то я вибрав дорогу чи вона мене....
@NN@ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ніколя, що заходите на мою сторіночку, а з приводу - дороги, якщо йдеться легко і ззадоволенням, то дорога ваша, і вже необов’язково знати, хто кого обрав
Дороги, які обираємо ми,Не завжди бувають наші...
----------------------------------------------------
Дороги, які обирають тебе,Стають назавжди твоїми...
в точку...
@NN@ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00