Сумний ти спогад в серці залишила,
Розвіяв вітер почуття твої
Зізнайся мила ти ніколи не любила,
Коли торкалися тебе губи мої!
Розвіяв вітер почутя,поніс у небо,
Розвіяв він по всьому світу їх,
Хотів любити,а тобі не треба,
І з цього неба пішов сніг,
Цей білий пух,наша розлука,
На нас він сипле холод свій,
Зима чудова ти послухай,
Як сніг хрустить тобі з під ніх,
Ти в серці слід свій залишила,
Хрустить воно, як ці сніжинки,
Болить воно нема вже сили,
Нема спокою ні хвилинки!
Я незабуду цієї казки,
Про дві закоханих душі,
Я незабуду твоєї ласки,
Назавжди ти в пам'яті моїй!
