Так хочеться простої доброти,
під час польоту думи у напрузі.
Так хочеться сказати: "Підожди!",
постій зі мною хоч на цій дорозі.
У далеч кличуть крила-літаки,
вони завжди рятують від утоми.
Та ти це не бери в знаки,
а завжди повертай до дому.
Тобі у пам'ять зазирнути так не просто
і гордості не вистачить зусиль.
Та щастя замаячить зовсім близько,
за горизонтом в далі голубій.
Я тут з тобою і на літній смузі,
де мрії завмирають на зорі.
Ми радісно стрічаємо у лузі
птахів чудесних співи неземні.
А серце затріпоче у покорі,
коли з тобою милий ми разом
тож буду я молитися на долю,
на ангелів небесних унісон.
Короткий шлях Любові у житті, -
можливо ніч не поспішить з прощанням
і знову все спочатку повторить,
щоб світло було в радіснім признанні.
Самотній вітер хижої спокуси,
нехай розвіє болі і страхи
у попіл перетвориться жагучий,
яким писала ніжнії листи.
Залишиться між нами лиш ріка,
тоненька ниточка зворушного вітання
і жалкувати більше - то дарма,
за помилки у істині мовчання.