Якщо чужих віршів суть - риба:
Луску має, хвіст і голову -
Блиск, післясмак, тему. Кида
Всяк свої снасті для вилову.
Хтось користується сітями:
Оптом затягує, циклами,
Хтось, наче кіт, ловить кігтями,-
До своїх способів звикли ми:
Вудки, підхватки і спінінги...
В мадрах ріками-кнИжками...,
А хто - озерами зимніми,
Той - в насолоду мормишками:
У коливанні ледь чутному -
Сила трофею підводного:
У почутті незабутньому,
Як після вилову кожного.
Серафима Пант відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не повірите - хотіла написати і "про голі руки" - не раз була свідком такого виду риболовлі ( в прямому значенні), але щось не вписалося. "Ну, за рибалку!"
Кожен любить по своєму ловити! 
Ти оригіналка, Ірочко!!! 
Дякую, Богданочко. 
