Видали,видали всю ту локшину,яку щойно чула.
З вигляду приваблює..Карі очі,мила посмішка.Екстаз.
Мить стукотіння в грудях.Хочу до нього.
Ця думка мучить тебе вкотре.
Ти розчаровуєшся щодня в протилежних собі особах.
Ба,зараз ти на тій сходинці,коли мозок відчуває,що розчаровуєшся навіть в собі.
Нервове тіпання,знову шарпаєш телефон,чекаєш бажаний дзвінок.
Знаєш,що не зателефонує,але...
Твоя віра в нього безмежна.
Чомусь всі бачать в тобі макет,а не індивідуальність,хочуть вдовольнити плоть,а не душевний згусток самоти.
Ти так багато пережила,скільки робила добро іншим,а віддачі- 0.
Мрієш про вдосконалення суспільства,та саме суспільство не мріє про це.
Крапля спогадів.Стерти.Поцілунок.Стерти.Обіцянки.Стерти.Він.Стерти.СТОП!
Пізніш видалю його. Він такий..Такий ідеалізований.
Ні,він це зовсім інша людина.
Каже,кохає.Брехня.Чекає.Брехня.
Пише.Брехня,не він, а його розум.
Мотивація переродження.Сподівання на виліт. Мить перероження підсвідомості.
Р.S.Важко забути,але носи його в серці.Ти не одна,з тобою слово.
