Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Сергій Ранковий: **** Как я устал **** - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Любов Ігнатова, 24.12.2014 - 09:41
боляче дивитися, коли близька людина викидає життя на вітер... бездумно і,безжально...
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Любавушка, саме так - боляче і важко.Та не лише близька (родич), а й люба інша стрічна людина. Бо втомлює не сама людина, а її поведінка. Дякую друже за розуміння. Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Відповідь на ці питання не така вже і складна, більш того ми всі її знаємо, принаймі всі ті, хто знає про Бога і Біблію. Та питання не у відповіді, а у бажанні людини її шукати і йти шляхом змін душі на краще. Дякую за увагу, Владе. malinka, 23.12.2014 - 23:27
да,иногда очень хочется проспаться и проснуться в свежей и чистой жизни...
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хочется не засыпать в грязной...
Мария Инкерман, 23.12.2014 - 23:26
дуже гарно.це так сумно, що ми не можемо абстрагуватися від негативних моментів. все повертається бумерангом Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Цікаве у вас призвище, Інкерман. Я колись був у Інкерманській фортеці, гарне місце.Що до вірша, то суть не у негативних моментах, а у прагненні людини змінитися. Якщо бачеш бажання людини змінитися, то ладен терпіти увесь негатив, бо це наче терпіти хворобу близької людини, яка намагається одужати. Але коли бажання змінитися не має, і людина бездумно пропалює своє життя, то терпіти негатив від такої людини дуже важко, наче брила на плечах. Саме про цю бездумність я і написав цей вірш. Дякую за увагу і коментар, Марія. |
|
|