Гризайль (За картиною Р. Величка "Ранок у кавових відтінках")
Власний варіант поезії за картиною, яку підгледіла в автора *SELENA*
Де ж ви поділися, Пані-із-Кавових-Снів?
Ранок у щасті заспав, ви ж розтали туманом…
Колір вогню півприглушених мідних тонів
Скиглить в мені цуценям і вилизує рани…
Каву розлито в душі візерунком чудним…
Я задивляюсь у плями пунктирів і ліній…
Бачу дві цятки родзинок на правім плечі...
Локони… вигини тіла дрімотно-звабливі…
Не оголошення – з запахом кави гризайль
Я розішлю по зірках в листопадовий Всесвіт:
Хай розшукають тебе – безпритульну печаль…
Рудоволосу, осінню, самотню комету…
Скажіть, будь-ласка, а Ви самі не живописець?
У Вас такі неймовірно-красиві вірші за картинами!
ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дуже люблю живопис, сама колись ммалювала, непрофесійно, щоправда, потім за браком часу й людини, яка могла б підказати й навчити, залишила це заняття... дякую, що читаєте натхнення Вам